- роздиратися
- —————————————————————————————роздира́тисядієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
роздиратися — а/юся, а/єшся, недок., розде/ртися і розідра/тися, роздеру/ся, роздере/шся; мин. ч. розде/рся, де/рлася, де/рлося і розідра/вся, дра/лася, дра/лося; док. 1) Розриватися на шматки. || Робитися порваним, дірявим. || Різко розходитися в різні боки.… … Український тлумачний словник
роздертися — див. роздиратися … Український тлумачний словник
розідратися — див. роздиратися … Український тлумачний словник
розпанахуватися — ується, недок., розпана/хатися, ається, док., розм. 1) Рватися на частини, шматки; роздиратися. 2) перен. Раптово порушуватися (про тишу, спокій). 3) тільки недок. Пас. до розпанахувати 1), 2) … Український тлумачний словник
розриватися — I а/юся, а/єшся, недок., розірва/тися, зірву/ся, зі/рве/шся, док. 1) Від різких рухів, ривків розділятися на частини, шматки; роздиратися. || Лопаючись, тріскаючись, розпадатися, кришитися на дрібні шматочки. || Ставати рваним, дірявим (про одяг … Український тлумачний словник
надриватися — 1) = надірватися (робити що н., працювати з надмірним напруженням сил), надсаджуватися, надсадитися, підвереджуватися, підвередитися, роздиратися, роздертися, розідратися, надвереджатися, надвереджуватися, надвередитися, надсідатися, надсістися… … Словник синонімів української мови
розриватися — 1 дієслово недоконаного виду роздиратися; руйнуватися; роз єднуватися; припинятися розриватися 2 дієслово недоконаного виду розгрібатися … Орфографічний словник української мови